ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ОЦІНКИ СТІЙКОСТІ І ВРАЗЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМ ВОДООЧИЩЕННЯ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ

Анотація

Актуальними питаннями сьогодення у сфері водопостачання, особливо для об'єктів критичної інфраструктури, якою є системи водоочищення, є не лише підвищення ефективності виробничих процесів та зниження енергетичних витрат, а й забезпечення їхньої стійкості та вразливості в умовах множинних зовнішніх загроз. Аналіз причин промислових аварій та пошкоджень, а також наслідків природних катаклізмів і воєнних дій, показує, що порушення функціонування систем водоочищення характеризується поєднанням випадкових подій, що виникають з різною частотою та інтенсивністю на різних стадіях їхньої роботи. З метою визначення та обґрунтування критеріїв для кількісної оцінки стійкості та вразливості функціонування систем водоочищення в умовах дії загроз техногенного, природного та воєнного характеру для ефективного управління ризиками в системах водоочищення, було проведено дослідження, що включало розділення поняття надійності на внутрішню надійність, стійкість та вразливість. Аналіз отриманих результатів показав, що: 1) розширено концепцію оцінки надійності. Дослідження довело необхідність і можливість інтеграції понять стійкості та вразливості в традиційну оцінку надійності систем водоочищення, що забезпечує більш повне уявлення про комплексну надійність функціонування в умовах різнопланових зовнішніх загроз (техногенних, природних, воєнних). 2) Розроблено систему кількісних критеріїв стійкості та сформовано підхід та виведено математичні залежності для об'єктивної кількісної оцінки загальної стійкості. Цей показник об’єднує часткові коефіцієнти, що характеризують специфічну резистентність до кожного типу загрози, а також коефіцієнт відновлювальних можливостей, який відображає здатність системи до швидкого відновлення. 3) Визначено критерії кількісної оцінки вразливості й обґрунтовано та представлено математичні залежності для розрахунку вразливості системи, що дозволяє не лише загально оцінити схильність системи до негативних наслідків, а й ідентифікувати конкретні «слабкі ланки» через аналіз часткових критеріїв вразливості. 4) Обґрунтовано практичну цінність підходу для ефективного управління ризиками. Запропоновані критерії надають об'єктивний інструментарій для ефективного управління ризиками в системах водоочищення і дозволяють обґрунтовано зосереджувати увагу на захисних заходах та інвестиціях, спрямовуючи ресурси на найбільш вразливі ланки системи, що потребують першочергового зміцнення. 5) Створена основа для ефективного управління безпекою передбачає можливість кількісної оцінки стійкості та вразливості, що забезпечує розробку і впровадження стратегій підвищення безпеки з метою сталого та безперебійного водопостачання в умовах зростаючої невизначеності й потенційних загроз.