СПРОЩЕНА МЕТОДИКА ОЦІНКИ ОПТИМАЛЬНОСТІ СХЕМИ ДВОРОВОЇ КАНАЛІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2524-0021.2025.50.70-74Ключові слова:
каналізаційна мережа, трасування, дворові мережі, економічність, математична модель, оптимізація, застосунокАнотація
В статті розглядається проблема оптимального трасування дворових мереж побутової каналізації при забудові нових територій або реконструкції існуючих житлових кварталів. Незважаючи на тривалий період існування централізованих каналізаційних систем, чинні державні будівельні норми (ДБН) не містять чітких критеріїв та методик оцінки ефективності схем прокладання трубопроводів на локальному рівні (дворових мереж). Це ускладнює ухвалення економічно доцільних проєктних рішень і може призводити до суттєвих перевитрат у масштабах країни. У роботі проаналізовано недоліки нормативної бази, а також актуальні підходи до оптимізації каналізаційних мереж, зокрема методи динамічного програмування, математичного моделювання та використання комп’ютерних застосунків. Запропоновано використання безрозмірного показника ефективності трасування YSN, який враховує довжину мережі, середню глибину залягання труб і колодязів, кількість колодязів та площу кварталу. Окрему увагу приділено практичному інструменту — застосунку "Canalisation", розробленому у співпраці з колишнею співробітницею Інституту гідромеханіки Наталією Степовою для розрахунку технологічних параметрів дворової каналізаційної мережі. Запропонований підхід дозволяє здійснити швидку попередню оцінку ефективності трасування дворової мережі, спрощуючи процес прийняття проєктних рішень та знижувати витрати на проєктування й будівництво. Робота спрямована на удосконалення методики проєктування дворових каналізаційних систем з урахуванням економічних і технічних чинників.
Посилання
Ministry of Regional Development of Ukraine. (2013). DBN V.2.5-75:2013. Sewerage. External Networks and Structures. Basic Design Principles. Kyiv: Ukrarkhbudinform. [in Ukrainian]
Ministry of Regional Development of Ukraine. (2013). DBN V.2.5-64:2012. Internal Water Supply and Sewerage. Kyiv: Ukrarkhbudinform. [in Ukrainian]
Nagoshe, S. R., Rai, R. K., & Kadam, K. N. (2014). Optimization of sewerage network by dynamic programming. Proceedings of 3rd IRF International Conference, 10th May-2014, Goa, India, 120-125. ISBN: 978-93-84209-15-5. Retrieved from https://www.digitalxplore.org/up_proc/pdf/73-1399966324120-125.pdf
Duque, N., Duque, D., Aguilar, A., & Saldarriaga, J. (2020). Sewer network layout selection and hydraulic design using a mathematical optimization framework. Water, 12, 3337-3359.
https://doi.org/10.3390/w12123337.
Cetin, T., Turan, M. E., & Senol, M. E. (2025). Effects of decision variables selection on sewer optimization Problem. Applied Sciences,15(9), 4836-4852; https://doi.org/10.3390/app15094836
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Олександр Кушка, Оксана Нечипор, Олена Гіжа, Марина Котенко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 70 років після смерті останнього співавтора з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).