ЗБЕРЕЖЕННЯ, ЯКІСТЬ ТА ВИКОРИСТАННЯ ДОЩОВОЇ ВОДИ ПІСЛЯ «ЗЕЛЕНОЇ» ПОКРІВЛІ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2524-0021.2023.42.4-12Ключові слова:
водні ресурси, вторинне використання води, дощова вода, “зелена” покрівля, хімічний аналізАнотація
Питання повторного використання природних ресурсів посідає важливе місце в ресурсозбереженні, екологічності та зменшенні техногенного навантаження будівництва по всьому світу. Особливе значення набуває використання водних ресурсів. Вони є стратегічним, життєво важливим природним ресурсом, національним багатством кожної країни, однією з природних основ її економічного розвитку. Окрім розумного споживання потрібно сприяти зберіганню, відновленню та повторному використанню водних ресурсів. Один із багатьох методів ефективного і при цьому найбільш природного управління водними ресурсами є «зелені» конструкції. Це – біотехнологічні засоби, що поєднують будівельні конструкції та живі рослини. У даній роботі розглянуто впровадження та створення «зелених» покрівель для збору, накопичення та повторного використання дощових стічних вод. Було проаналізовано хімічний склад води після її проходження через «зелену» покрівлю, а також звичайні дощові стоки з покрівлі будівлі житлового комплексу “Республіка”. Забір проб води проводився в грудні 2021 р. під час опадів. Показано, що концентрація домішок у стічній воді з “зелених покрівель” не перевищує допустимих значень для води питної якості. Окрім цього, було представлено фінансові витрати на будівництво звичайної та «зеленої» покрівель. Додаткові витрати на створення «зеленої» покрівлі становитимуть 20,89 % до загальної вартості матеріалів та 63,49 % до загальної вартості робіт для будівництва стаціонарної покрівлі. Розглянуто засоби для повторного використання дощової води на “зелених” покрівлях. Показано, що завдяки утриманню води шарами “зеленої” покрівлі площею 490 м2 достатньо передбачити бак об’ємом 150...250 дм3. Надано дані про обсяги використаної води для технічних потреб (поливання) з ЖК «Файна-Таун» в м. Києві. Показано, що накопиченої дощової води достатньо для задоволення потреб на поливання прибудинкової території.
Посилання
Tkachenko, T. (2019) Improvement of Technology for Creation of Inversion Green Roof by Use Domestic Building Materials. Budownictwo o zoptymalizowanym Potencjale energetycznym. Construction of optimized energy potential, 8(1). 77-84. https://doi.org/ 10.17512/bozpe.2019.1.08
Pin, A. (2018) Incorporation of «green» technologies into the «smart» city concept. Socio-economic problems of the modern period of Ukraine: Collection. of science Working, 5(133). 76-82. Retrieved from http://ird.gov.ua/sep/sep20185(133)/sep20185(133)_076_PinAM.pdf [in Ukrainian]
Filonenko, O., Avramenko, Y., & Kidenko, V. (2020) «Green roofs» ‒ historical experience and modern requirements. Collection of scientific works: Branch machine-building, construction, 2(55). 109-114 Retrieved from http://journals.nupp.edu.ua/znp/article/view/2352
Gioannini, R., Al-Ajlouni, M., Kile, R., VanLeeuwen, D., & St. Hilaire, R. (2018) Plant Communities Suitable for Green Roofs in Arid Regions. Sustainability, 10(6). 1755. https://doi.org/10.3390/su10061755
Rey, C. V. et al. (2020) Green Roof Design with Engineered Extensive Substrates and Native Species to Evaluate Stormwater Runoff and Plant Establishment in a Neotropical Mountain. Sustainability, 12(16). 6534. https://doi.org/10.3390/su12166534
Zeng, J., Huang, G., Luo, H., Mai, Y., & Wu, H. (2019) First flush of non-point source pollution and hydrological effects of LID in a Guangzhou community. Scientific Reports, 9(1). 13865. https://doi.org/10.1038/s41598-019-50467-8
Chen, H., Ma, J., Wang, X., Xu, P., Zheng, S., & Zhao, Ya. (2018) Effects of Biochar and Sludge on Carbon Storage of Urban Green Roofs. Forests, 9(7). 413. https://doi.org/10.3390/f9070413
Zluwa, I., & Pitha, U. (2021) The Combination of Building Greenery and Photovoltaic Energy Production – A Discussion of Challenges and Opportunities in Design. Sustainability, 13(3). 1537. https://doi.org/10.3390/su13031537
Chen, Y., Zheng, B., & Hu, Yi. (2020) Numerical Simulation of Local Climate Zone Cooling Achieved through Modification of Trees, Albedo and Green Roofs ‒ A Case Study of Changsha, China. Sustainability, 12(7). 2752. https://doi.org/10.3390/su12072752
Gill, A. S., Purnell, K., Palmer, M. I., Stein, J., & McGuire, K. L. (2020) Microbial Composition and Functional Diversity Differ Across Urban Green Infrastructure Types. Frontiers in Microbiology, 11. https://doi.org/10.3389/fmicb.2020.00912
Bandehali, B., Miri, T., Onyeaka, H., & Kumar, P. (2021) Current State of Indoor Air Phytoremediation Using Potted Plants and Green Walls. Atmosphere, 12(4). 473. https://doi.org/10.3390/atmos12040473
Tkachenko, T., & Mileikovskyi, V. (2019) Geometric basis of the use of “green constructions” for sun protection of glazing. ICGG 2018 - Proceedings of the 18th International Conference on Geometry and Graphics. Milan, Italy, August 3-7, 2018. Advances in Intelligent Systems and Computing. Iss. 809. pp. 1096-1107.
Tkachenko, T., Mileikovskyi, V. & Ujma, A. (2019) Field Study of Air Quality Improvement by a “Green Roof” in Kyiv. System Safety: Human - Technical Facility - Environment, 1(1). 419-424. https://doi.org/ 10.2478/czoto-2019-0054
Almeida, A. P., Liberalesso, T., Silva, C. M., & Sousa, V. (2021) Dynamic modelling of rainwater harvesting with green roofs in university buildings. Journal of Cleaner Production, 312. 127655. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2021.127655
Cipolla, S. S., Altobelli, M., & Maglionico, M. (2018) Decentralized Water Management: Rainwater Harvesting, Greywater Reuse and Green Roofs within the GST4Water Project. Proceedings. 2. 673-680. https://doi.org/10.3390/proceedings2110673
Yew, M. C., Wong, S. W., Yew, M. K., & Saw, L. H. (2021) Rainwater Harvesting System Integrated With Sensors for Attic Temperature Reduction. Frontiers in Built Environment. 7. 647594. https://doi.org/10.3389/fbuil.2021.647594
Zhang, Y., Zhao, W., Chen, X., Jun, C., Hao, J., Tang, X., & Zhai, J. (2021) Assessment on the Effectiveness of Urban Stormwater Management. Water, 13(1). 4. https://doi.org/10.3390/w13010004
Sod roof [Electronic Resource]. Electronic text data. Ver. 13 December 2022. Caption from the screen. Retrieved from https://en.wikipedia.org/wiki/Sod_roof
Berg, A. (1989). Norske tømmerhus frå mellomalderen. Oslo, I. 70–73.
Abass, F., Ismail, L. H., Wahab, I. A., & Elgadi, A. A. (2020) A Review of Green Roof: Definition, History, Evolution and Functions. The 2nd Global Congress on Construction, Material and Structural Engineering. IOP Conf. Series: Materials Science and Engineering, 713. 012048. https://doi.org/10.1088/1757-899X/713/1/012048
Khan, A., Park, Y., Park, J., & Kim, R. (2022) Assessment of Rainwater Harvesting Facilities Tank Size Based on a Daily Water Balance Model: The Case of Korea. Sustainability, 14. 15556. https://doi.org/10.3390/su142315556
Shetty, N., Wang, M., Elliott, R., & Culligan, P. (2022) Examining How a Smart Rainwater Harvesting System Connected to a Green Roof Can Improve Urban Stormwater Management. Water, 14. 2216. https://doi.org/10.3390/w14142216
Pirouz, B., Palermo, S. A., & Turco, M. (2021) Improving the Efficiency of Green Roofs Using Atmospheric Water Harvesting Systems (an Innovative Design). Water, 13. 546. https://doi.org/10.3390/w13040546
Bus, A., & Szelągowska, A. (2021) Green Water from Green Roofs—The Ecological and Economic Effects. Sustainability, 13. 2403. https://doi.org/10.3390/su13042403
Charalambous, K., Bruggeman, A., Eliades, M., Camera, C., & Vassiliou, L. (2019) Stormwater Retention and Reuse at the Residential Plot Level—Green Roof Experiment and Water Balance Computations for Long-Term Use in Cyprus. Water, 11(5). 1055. https://doi.org/10.3390/w11051055
Santoni, R. (2017) Design of rainwater harvesting district at Kebon Melati Tanah Abang. Arteks: jurnal teknik arsitektur, 2(1). 77-88. https://doi.org/10.30822/arteks.v2i1.42
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Роман Глущенко, Тетяна Ткаченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 70 років після смерті останнього співавтора з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
