РОЗРАХУНКИ ОКРЕМОГО ОБЛАДНАННЯ ВОДОПРОВІДНИХ ОЧИСНИХ СТАНЦІЙ ЗА ДОПОМОГОЮ КОМП’ЮТЕРНИХ ПРОГРАМ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2524-0021.2025.52.67-73Ключові слова:
комп’ютерні програми, інженерна освіта, водоочисні споруди, цифровізація навчання, розрахункові методи, водопостачання, автоматизація розрахунківАнотація
У статті розглянуто особливості використання спеціалізованих комп’ютерних програм у навчальному процесі технічних університетів на прикладі дисциплін, пов’язаних з проєктуванням споруд водопровідних очисних станцій. Показано, що традиційні методи виконання розрахунків, засновані на використанні формул та табличних залежностей нормативних документів, потребують значних часових витрат і характеризуються підвищеною ймовірністю помилок, особливо у разі наявності методичних неузгодженостей. У дослідженні проведено аналіз структури типових розрахункових операцій, які виконують студенти, та визначено основні труднощі, що знижують ефективність навчання і мотивацію здобувачів освіти.
Запропоновано застосування комплексу прикладних комп’ютерних програм, розроблених для автоматизації окремих етапів проєктування технологічних споруд ВОС. Описано можливості програмного забезпечення для вибору складу споруд, розрахунку відстійників, фільтрів, трубопроводів та насосних станцій. Показано, що використання інтерактивних інтерфейсів дозволяє усунути виявлені суперечності в нормативних документах, зменшити обсяг рутинних розрахунків, забезпечити високу точність результатів і підвищити об’єктивність оцінювання студентських робіт.
Отримані результати свідчать, що впровадження цифрових інструментів у навчальний процес сприяє формуванню інженерного мислення, підвищує якість підготовки майбутніх фахівців та забезпечує відповідність освітнього процесу сучасним вимогам інженерної практики. Зроблено висновок про доцільність подальшого розширення використання програмних засобів у технічних дисциплінах та адаптації навчальних методик до умов цифрової трансформації вищої освіти.
Посилання
Ministry of Regional Development of Ukraine (2013). DBN V.2.5-74:2013. Water supply. External networks and facilities. Basic design principles. Kyiv: Ukrarkhbudinform. [in Ukrainian]
Selwyn, N. (2016). Digital technologies in higher education: problems and possibilities. British Journal of Educational Technology, 47(2), 191–202. https://doi.org/10.1111/bjet.12204
Henderson, M., Selwyn, N., & Aston, R. (2017). What works and why? Student perceptions of ‘useful’ digital technology in university teaching and learning. Studies in Higher Education, 42(8), 1567–1579. https://doi.org/10.1080/03075079.2015.1007946
Kirkwood, A., & Price, L. (2014). Learners and learning in the digital age: a critical appraisal of research and practice. Learning, Media and Technology, 39(1), 6–36. https://doi.org/10.1080/17439884.2013.770404
Zhang, J., Wang, Y., & Chen, X. (2020). Integration of computer-assisted instruction in engineering education: benefits and challenges. Computer Applications in Engineering Educa-tion, 28(4), 906–917. https://doi.org/10.1002/cae.22334
Bond, M., Marín, V., Dolch, C., Bedenlier, S., & Zawacki-Richter, O. (2018). Digital transformation in higher education: a systematic review. Educational Research Review, 28, 100–117. https://doi.org/10.1016/j.edurev.2019.100292
Ocepek, U., Bosnić, Z., Žnidaršič, A., & Pucihar, A. (2022). The use of ICT and study satisfaction with online learning during COVID-19. Computers in Human Behavior, 129, 107–118. https://doi.org/10.1016/j.chb.2021.107118
Bower, M. (2019). Technology‐mediated learning theory. British Journal of Educational Technology, 50(3), 1035–1048. https://doi.org/10.1111/bjet.12771
Ifenthaler, D., & Yau, J. Y. (2020). Artificial intelligence in higher education: emerging technologies and future prospects. Educational Technology Research and Development, 68, 1721–1734. https://doi.org/10.1007/s11423-020-09718-3
Huang, R., & Spector, J. M. (2021). Digital learning in higher education: a framework for innovation. Journal of Computer Assisted Learning, 37(6), 1634–1648. https://doi.org/10.1111/jcal.12583
Stöhr, C., Demazière, C., & Adawi, T. (2019). Pedagogical strategies for using simulations in engineering education. European Journal of Engineering Education, 44(6), 914–931. https://doi.org/10.1080/03043797.2018.1533932
Czerkawski, B. (2015). Blending digital tools in university learning environments. Journal of Educational Technology & Society, 18(2), 231–244.
Stricker, D., Weibel, D., & Wissmath, B. (2011). Efficient learning with digital simulators: a meta-analysis. Computers & Education, 56(2), 368–380. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2010.08.007
Garrison, D. R., & Anderson, T. (2011). E-learning in the 21st century: a framework for research and practice. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203838761
Sung, Y.-T., & Chang, K.-E. (2016). The effectiveness of mobile learning in university education: a meta-analysis. Educational Re-search Review, 17, 19–36. https://doi.org/10.1016/j.edurev.2015.12.002
Gikandi, J., Morrow, D., & Davis, N. (2011). Online formative assessment in higher education: a review of the literature. Computers & Education, 57(4), 2333–2351. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2011.06.004
Wang, F., & Hannafin, M. (2005). Design-based research and technology-enhanced learning environments. Educational Technology Re-search and Development, 53, 5–23. https://doi.org/10.1007/BF02504682
Bennett, S., Maton, K., & Kervin, L. (2008). The ‘digital natives’ debate: implications for higher education. British Journal of Educational Technology, 39(5), 775–786. https://doi.org/10.1111/j.1467-8535.2007.00793.x
Kushka, O., & Stepova, N. (2022). Computer applications for calculating internal water supply and drainage systems. Problems of water supply, drainage and hydraulics, (38), 43–49. https://doi.org/10.32347/2524-0021.2022.38.43-49
Zhurba, M. G., Sokolov, L. I., & Govorova, Zh. M. (2004). Water supply. Design of systems and structures: second edition, re-vised and supplemented. Textbook. ASV Publishing House. [in Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Олександр Кушка, Юлія Григор’єва
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 70 років після смерті останнього співавтора з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
