ВИКОРИСТАННЯ ЛОГІКО-ГРАФІЧНИХ МЕТОДІВ АНАЛІЗУ РИЗИКІВ В СИСТЕМАХ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНИХ ВИРОБНИЦТВ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2524-0021.2024.47.47-55Ключові слова:
логіко-графічні методи, «дерево відмовлень», надійність, безпека, техногенні ризики, системи водопостачання, теплоенергетикаАнотація
Актуальними питаннями сьогодення у водопостачанні теплоенергетичних виробництв є підвищення ефективності виробничих процесів, зниження енергетичних витрат, впровадження інноваційних технологій, а також забезпечення екологічної безпеки та стійкого розвитку. Аналіз причин промислових аварій і пошкоджень показує, що виникнення та розвиток аварій, як правило, характеризується поєднанням випадкових локальних подій, що виникають з різною частотою на різних стадіях аварії. Для виявлення причинно-наслідкових зв'язків між цими подіями використовують логіко-графічні методи дерев відмовлень та подій. З метою дослідження виявлення та аналізу причинно-наслідкових зв'язків, що сприяють виникненню відмовлень у системі водоочищення за допомогою дерева відмовлень для подальшого розроблення ефективних заходів щодо мінімізації ризиків і підвищення надійності і безпеки роботи систем водопостачання теплоенергетичних виробництв запропановано використовувати логіко-графічні методи на попередній стадії визначення і оцінки техногенних ризиків. Аналіз отриманих результатів показав, що: 1) дерево відмовлень є миттєвим відображенням системи у визначений момент часу t і є графічним представленням причинно-наслідкових взаємозв'язків, отриманих у результаті визначення небезпечних ситуацій у системі в прямому і зворотному порядку, щоб знайти можливі причини їхнього виникнення; 2) складну кінцеву подію варто визначати за допомогою так називаної «вершини дерева». Вершина дерева складається з кінцевої події і додаткових небажаних подій, що включають потенційні аварії і небезпечні стани, які є безпосередніми причинами кінцевої події. Кінцева подія і додаткові події повинні бути ретельно визначені і всі найважливіші причини кінцевої події виявлені. Тому, перші п'ять евристичних правил необхідно використовувати при побудові дерева відмовлень; 3) побудова дерева відмовлень за допомогою евристичних правил можна використовувати при розгляді будь-якого елемента системи, однак для спрощення громіздких побудов доцільніше будувати дерева тільки для основних елементів, що викликають аварійні ситуації і негативний вплив на життя і здоров'я людей, а також на навколишнє середовище; 4) при побудові дерева відмовлень для технологічної схеми водоочищення можна уточнити і кількісно оцінити події, відшукати події з дуже великою імовірністю і дуже низькою імовірністю, обмежити подальший розвиток дерева відмовлень і встановити причини відмовлень на кожній стадії процесу водоочищення; 5) дерево відмовлень можна використовувати для кількісних оцінок із застосуванням Марківських моделей.
Посилання
Lysychenko, G. V., Zabulonov, Yu. L., & Khmil, G.A. (2008). Natural, man-made and environmental risks: analysis, assessment, management. Kyiv: Naukova dumka. https://www.nas.gov.ua/UA/Book/Pages/default.aspx?BookID=0000012597 [in Ukrainian].
Henly, E. J., & Kumamoto, H. (1984). Reliability of technical systems and risk assessment. Trans. with English. Moscow: Mashinostroenie. http://www.immsp.kiev.ua/postgraduate/Biblioteka_trudy/NadezhnostTekhnicheskikhSistemKumamoto1984.pdf [in Russian].
Uriadnikova, I. V. (2020). Analiz i vyznachennia tekhnohennykh ryzykiv pry shtatnii roboti u protsesi vodoochyshchennia metodom reahentnoi koahuliatsii i elektrokoahuliatsii. Visnyk Kremenchutskoho natsionalnoho universytetu imeni Mykhaila Ostrohradskoho, 5-6, 124-125. [in Ukrainian].
Uriadnikova, I. V. (2021). Vyznachennia tekhnohennykh ryzykiv v perekhidnykh stanakh pry ekspluatatsii system vodoochyshchennia v teploenerhetytsi. Visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu bezpeky zhyttiediialnosti, 23. 11-19. [in Ukrainian].
Shahani, N. M., Sajid, M. J., Zheng, X., Jiskani, I. M., Brohi, M. A., Ali, M., …, & Qureshi, A. R. (2019). Fault tree analysis and prevention strategies for gas explosion in underground coal mines of Pakistan. Mining of Mineral Deposits, 13(4), 121-128. https://doi.org/10.33271/mining13.04.121.
Mahmood, Y. A., Ahmadi, A., Verma, A. K., Srividya, A., & Kumar, U. (2013). Fuzzy fault tree analysis: a review of concept and application. International Journal of System Assurance Engineering and Management, 4(1),19-32. https://doi.org/10.1007/s13198-013-0145-x
Budiyanto, M. A., & Fernanda, H. (2020). Risk Assessment of Work Accident in Container Terminals Using the Fault Tree Analysis Method. Journal of Marine Science and Engineering, 8(6), 466. https://doi.org/10.3390/jmse8060466
Uriadnikova, I. V., Lebedev, V. H., Zaplatynskyi, V. M., & Tsyhanenko, O. I. (2022). Early determination and evaluation of technogenic risks within the water purification systems of TSS and TPSS. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 1. 95 – 101. https://doi.org/10.33271/nvngu/2022-1 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Інга Уряднікова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 70 років після смерті останнього співавтора з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).