ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОГО СТУПЕНЯ ПЕРФОРАЦІЇ ПОВЕРХНІ СТІНОК ЗБІРНИХ ДРЕНАЖНИХ ТРУБОПРОВОДІВ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2524-0021.2024.47.29-34Ключові слова:
збірний дренажний трубопровід, отвори і щілини перфорації, ступінь перфорації, коефіцієнт фільтрації, фільтраційний опір, змінна витрата рідиниАнотація
В даній роботі розглянуто особливості роботи збірного напірного трубопроводу, у якого надходження витрати за довжиною відбувається через отвори і щілини в турбулентному режимі, і напірного дренажного трубопроводу, у якого приєднання рідини здійснюється через бічні стінки у фільтраційному режимі. На основі порівняння аналітичних залежностей, за допомогою яких описують закон надходження витрати у трубопроводи в кожному випадку, отримано досить прості і зручні для застосування розрахункові залежності для визначення необхідного ступеня перфорації бічних стінок дренажного трубопроводу, який би забезпечував при цьому надходження у збірник заданої витрати води. Під ступенем перфорації S в роботі розуміється відношення площі отворів (щілин) перфорації бічних стінок дренажного трубопроводу до загальної площі його бічної поверхні. При аналізі роботи розглядуваних труб використано параметр А, який комплексно враховує конструктивні і фільтраційні характеристики дренажних трубопроводів. Представлено відповідні аналітичні залежності і графік для його визначення. За запропонованими формулами проведена серія розрахунків по визначенню ступеня перфорації даних труб. Показано, що на її величину в загальному випадку впливають як конструктивні характеристики самого трубопроводу, так і фільтраційні особливості навколишнього ґрунту і самої поверхні дренажних труб.
Посилання
De Wrachien, D., Schultz, B., & Goli, M. B. (2021). Impacts of population growth and climate change on food production and irrigation and drainage needs: A world-wide view. Irrigation and Drainage, 70(5), 981-995. https://doi.org/10.1002/ird.2597
Kadiresan, K., & Khanal, P. R. (2018). Rethinking irrigation for global food security. Irrigation and drainage, 67(1), 8-11. https://doi.org/10.1002/ird.2219
Miron, I. J., Linares, C., & Diaz, J. (2023). The influence of climate change on food production and food safety. Environmental Research, 216, 114674.
http://dx.doi.org/10.1016/j.envres.2022.114674
Cvejiс, R., Pintar, M., & Zupanc, V. (2021). Advancing irrigation development in the European Union. Irrigation and Drainage, 70(4), 887-899. https://doi.org/10.1002/ird.2585
Playan, E., & Mateos, L. (2006). Modernization and optimization of irrigation systems to increase water productivity. Agricultural water management, 80(1-3), 100-116. https://doi.org/10.1016/j.agwat.2005.07.007
Cherniuk, V., Kravchuk, O., Fasuliak, V., & Cherniuk, M. (2024). Improvement of modeling of laminar flows in pressure collector-pipelines. Journal of Advanced Research in Fluid Mechanics and Thermal Sciences, 120(2), 182-196. https://doi.org/10.37934/arfmts.120.2.182196
Oyarce, P., Gurovich, L. & Guarte, V. (2017). Experimental evaluation of agricultural drains. Journal of Irrigation and Drainage Engineering, 143(4):04016082. https://doi.org/10.1061/(ASCE)IR.1943-4774.0001134
Kravchuk, A., Cherniuk, V., Kravchuk, O. & Airapetian, T. (2022). Assessing the value of the hydraulic friction factor in pipelines working with a flow connection along the path. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(7(119)), 61-67. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.265670
Kozishkurt, S. M., & Turcheniuk, V. O. (2019). Methodological and environmental aspects of agricultural cultures water regimes calculation improvement. Bulletin of the National University of Water and Environmental Engineering, 3(87), 19-27. [in Ukrainian] https://doi.org/10.31713/vt320192
Kravchuk, A., Cherniuk, V., Kochetov, G., Kravchuk, O., & Airapetian, T. (2023). Determination of the particularities of the hydraulic friction factor variation of collecting drainage pipelines. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(7(126)), 33-38. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.292258
Kravchuk, А., Kravchuk, О., Lomako, А., Kravchuk, О. (2022). Variation of the collective drainage pipelines parameters when passing the transit flow. Problems of Water sup-ply, Sewerage and Hydraulics, 41, 52-58. [in Ukrainian] https://doi.org/10.32347/2524-0021.2022.41.52-58
Kravchuk, A. M., Chernyshev, D. O., &
Kravchuk, O. A. (2021). Hydraulics of pres-sure perforated pipelines of treatment facilities of water supply and water disposal systems: monograph. Kyiv: KNUCA. 204. [in Ukrainian]
Oleynik, O. Ya., & Poliakov, V. L. (1987). Drainage of wetlands. Kyiv: Naukova dumka, 279. [in Russian]
Kravchuk, O. A. (2021). Particularities of hydraulic calculation of collecting pressure drainage pipelines. Bulletin of Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture, 83, 130-138. https://doi.org/10.31650/2415-377X-2021-83-130-138
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Андрій Кравчук, Олександр Кравчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 70 років після смерті останнього співавтора з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
