РОЗРОБКА ПІЛОТНОЇ УСТАНОВКИ ДЛЯ УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОЧИЩЕННЯ ВОДИ НА ДЕСНЯНСЬКІЙ ВОДОПРОВІДНІЙ СТАНЦІЇ М. КИЄВА
DOI:
https://doi.org/10.32347/2524-0021.2024.47.23-28Ключові слова:
водопідготовка, модернізація, Деснянська водопровідна станція, пілотні дослідження, технологічні схеми, якість питної води, застарілі технології, тригалогенметанАнотація
Забезпечення населення якісною питною водою є одним з пріоритетних завдань сучасного суспільства. В Україні, яка переживає виклики, пов'язані з необхідністю модернізації критичної інфраструктури, це завдання набуває особливої актуальності. Деснянська водопровідна станція (ДВС), що постачає питну воду значній частині Києва, потребує комплексного оновлення з огляду на погіршення якості води у джерелі водопостачання та застарілі технології очищення. У цьому контексті пілотні дослідження є важливим інструментом для оптимізації та вибору ефективних технологічних рішень перед їх впровадженням у промислових масштабах.
Представлена пілотна установка для удосконалення технології очищення води на Деснянській водопровідній станції м. Києва. Основна мета дослідження полягає у підвищенні ефективності процесу очищення води шляхом впровадження новітніх технологій та методів. У роботі описано 4 технологічні схеми очистки води та принцип дії пілотної установки, а також обґрунтування застосування саме таких технологічних схем. Вимоги до досліджень включають: відпрацювання технологічних схем протягом усіх сезонів року; проведення лабораторного контролю якості води на всіх етапах очищення та знезараження; підготовку проміжних та заключного звітів; презентацію результатів досліджень. Після проведення досліджень очікується значне покращення якості очищеної води та зниження витрат на експлуатацію. Запропоновані рекомендації можуть бути використані для модернізації існуючих водопровідних станцій та впровадження нових технологій у сфері водопостачання.
Посилання
Osypov, V., Osadchyi, V., Osadcha, N., Ukhan, O., & Mostova, N. (2020). The impact of climate changes on the aquatic system chemistry in the Kyiv Reservoir and the Desna river (Ukraine). EGU General Assembly 2020. https://doi.org/10.5194/egusphere-egu2020-9677
Chugai, A., Нlod, A., & Pylypiuk, V. (2021). State and quality of water in the Desna river basin (within the Chernigiv region). Environmental Problems, 6(4), 226–232. https://doi.org/10.23939/ep2021.04.226
Sokolyuk, V. M. (2011). Seasonal fluctuations of drinking water quality indicators in different biogeochemical zones of Ukraine. Nauk. release Vet. of medicine, 8(87). 158–161. Retrieved from http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/14394 [in Ukrainian]
Mustafa, B. M., & Hassan, N. E. (2024). Water Contamination and Its Effects on Human Health: A Review. Journal of Geography, Environment and Earth Science International, 28(1), 38–49. https://doi.org/10.9734/jgeesi/2024/v28i1743
Bull, R. J. (2008). Drinking Water Disinfection By‐Products. Environmental Toxicants, 121–196. Portico. https://doi.org/10.1002/9780470442890.ch6
Matilainen, A., & Sillanpää, M. (2010). Removal of natural organic matter from drinking water by advanced oxidation processes. Chemosphere, 80(4), 351–365. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2010.04.067
Hozalski, R. M., Bouwer, E. J., & Goel, S. (1999). Removal of natural organic matter (nom) from drinking water supplies by ozone-biofiltration. Water Science and Technology, 40(9). 157–163. https://doi.org/10.1016/s0273-1223(99)00652-6
Heijman, S. G. J., van Paassen, A.M., van der Meer, W. G. J., & Hopman, R. (1999). Adsorptive removal of natural organic matter during drinking water treatment. Water Science and Technology, 40(9). 183–190. https://doi.org/10.1016/s0273-1223(99)00655-1
Metsämuuronen, S., Sillanpää, M., Bhatnagar, A., & Mänttäri, M. (2013). Natural Organic Matter Removal from Drinking Water by Membrane Technology. Separation Purification Reviews, 43(1), 1–61. https://doi.org/10.1080/15422119.2012.712080
Matseluk, Y., Charnyy, D., Levytska, V., & Marysyk, S. (2021). New technological solutions for water treatment systems in modern conditions. Land Reclamation and Water Management, (2), 201-209. https://doi.org/10.31073/mivg202102-303
Chemil, M., Zizi, Z., Drouiche, N., Khodja, M., & Hadji, M. (2021). Water treatment technology performance for chemical enhanced oil recovery: modeling, simulation and optimization. Applied Water Science, 11(9). https://doi.org/10.1007/s13201-021-01476-4
Przybylska, A., & Pruss, A. (2022). The Impact of Modernization of the Water Treatment Plant on Improving the Quality of Water Directed to Recipients. Journal of Ecological Engineering, 23(11), 11–17. https://doi.org/10.12911/22998993/152540
Pal, P. (2017). Design and Construction of Water-Treatment Plants on Novel Technology. Industrial Water Treatment Process Technology, 545–564. https://doi.org/10.1016/b978-0-12-810391-3.00009-6
Pal, P. (2017). Selection of Water-Treatment Technology. Industrial Water Treatment Process Technology, 537–544. https://doi.org/10.1016/b978-0-12-810391-3.00008-4
United Nations. (2015). The millennium development goals. https://doi.org/10.18356/3b971b46-en
Pal, P. (2017). Sustainable Water-Treatment Technology. Industrial Water Treatment Process Technology, 565–571. https://doi.org/10.1016/b978-0-12-810391-3.00010-2
Kravchenko, O., Potapenko, S., Arhatenko, T., & Rogovska, H. (2023). Risks of using gaseous chlorine on water treatment stations during military actions. Problems of Water Supply, Sewerage and Hydraulic, (43), 29–35. https://doi.org/10.32347/2524-0021.2023.43.29-35
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Олександр Кравченко, Тетяна Куба, Світлана Потапенко, Оксана Нечипор, Нестан Таварткіладзе, Олег Бакуновський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 70 років після смерті останнього співавтора з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
