ЗМІНА ДИСПЕРСНОСТІ ЧАСТИНОК СИНТЕТИЧНОГО МАГНЕТИТУ ВІД УМОВ ОСАДЖЕННЯ З ЗАЛІЗОСУЛЬФАТВМІСНИХ РОЗЧИНІВ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2524-0021.2023.45.15-23Ключові слова:
магнетит, магнітосорбційний метод, ферит, дисперсність, магнітна сепарація, феритний матеріалАнотація
В роботі проаналізовано проблеми реагентного методу очищення стічних вод підприємств машинобудівного профілю, та наведені переваги магнітосорбційного методу в порівнянні з реагентним методом. Магнітосорбційний метод, заснований на обробці рідини часточками феромагнітного матеріалу з ціллю сорбції на їх поверхні речовин, які підлягають вилученню, добре себе зарекомендував не тільки в очищенні стічних вод від домішок важких металів, а й від нафтопродуктів, ПАР, радіоізотопів, завислих речовин. Ефективність процесів очистки води залежить від властивостей частинок сорбенту таких як дисперсність, сорбційна ємність і магнітні властивості частинок. В роботі наведені результати по дисперсності частинок. Проведені дослідження зміни дисперсності частинок синтетичного магнетиту, отриманих при різних умовах, таких як час зберігання, температура, рН, співвідношення К=[Fe2+]:[Fe3+], солевміст, природа осаджувача. Показано, що зі збільшенням часу зберігання кількість дрібних частинок менше 10 мкм зменшується, а великих – збільшується внаслідок проходження процесів рекристалізації. Визначено, що при 20 без впливу магнітного поля утворюється суспензія з максимальним вмістом частинок діаметром 10 мкм, при температурі 40 – 70 в суспензії переважають частинки з розміром 8 – 10 мкм, з підвищенням рН розчину кількість дрібних частинок в суспензії зростає. І, навпаки, зі збільшенням солевмісту крупність частинок збільшується зі зменшенням долі дрібних частинок майже вдвічі. Зазначено, що при К=0,8; 2,0 в розчині формується найбільша кількість частинок (біля 60 %) з розміром 10 мкм. Показано, що з використанням NaOH формується максимальна кількість частинок крупніше 20 мкм.
Посилання
Trus, I., Radovenchyk, I., Halysh, V., Skiba, M., Vasylenko, I., Vorobyova, V., Hlushko, O., & Sirenko, L. (2019) Innovative Approach in Creation of Integrated Technology of Desalination of Mineralized Water. Journal of Ecological Engineering, 20(8), 107–113. https://doi.org/10.12911/22998993/110767
Gomelya, M., Hrabitchenko, V., Trokhymenko, A., & Shabliy, T. (2016) Research into ion exchange softening of highly mineralized waters. Easten–Europe journal of Enterprise Technologies, 4/10(82), 4–9. https://doi.org/10.15587/1729– 4061.2016.75338
Radovenchyk, V. M., Ivanenko, O. I., Radovenchyk, Y. V., & Krysenko, T. V. (2020) Application of ferrite materials in water treatment processes: monograph. Bila Tserkva: O. V. Pshonkivskyi Publishing House. [in Ukrainian]
Khokhotva, O., Butchenko, L., & Gomelia, M. (2018) The use of modified and composite ferritic sorbents for selective extrac-tion of Cu2+. Technical Sciences and Technolo-gy, (1(11), 264–272. Retrieved from http://tst.stu.cn.ua/article/view/134785 [in Ukrainian]
Frolova, L. A. (2019) Vykorystannya vidpratsovanykh travylnykh rozchyniv dlya vyrobnytstva zhovtykh zalizooksydnykh pihmentiv. Modern problems of Metallurgy, 1(21), 82–86. https://doi.org/10.34185/1991-7848.2018.01.13 [in Ukrainian]
Samchenko, D. N., Kochetov G. М., Vasiliev, A., Derecha, D. A., Skirta, Y. B., & Lastivka, O. V. (2022). Energy-saving technol-ogy for processing of exhausted etching solu-tions with obtaining of ferromagnetic com-pounds. Environmental Safety and Natural Re-sources, 43(3), 22–34. https://doi.org/10.32347/2411– 4049.2022.3.22– 34 [in Ukrainian]
Goncharuk, V. V., Radovenchyk, V. M., & Gomelуa, M. D. (2003) Otrymannya ta vykorystannya vysokodyspersnykh sorbentiv z mahnitnymy vlastyvostyamy: monograph. Kyiv: Grafika. [in Ukrainian]
Ivanenko, O., Radovenchyk, V., Overchenko, T., & Radovenchyk, I. (2020) Integrated use of magnetite in environmental protection measures. ScienceRise, 5, 57–65. http://doi.org/10.21303/2313– 8416.2020.001462
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Сергій Довголап, Вячеслав Радовенчик, Олена Отрох, Олена Іваненко, Тетяна Оверченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 70 років після смерті останнього співавтора з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
