ОЦІНКА НАДІЙНОСТІ РОБОТИ БЛОКІВ СИСТЕМ ВОДООЧИЩЕННЯ В ПЕРЕХІДНИХ РЕЖИМАХ

Автор(и)

  • Інга Уряднікова Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0002-3750-876X
  • Віктор Хоружий Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0002-5314-0483

DOI:

https://doi.org/10.32347/2524-0021.2023.43.81-86

Ключові слова:

надійність, техногенні ризики, оборотні системи водопостачання, теплоенергетика

Анотація

Забезпечення безперебійності та надійності роботи систем водоочищення є пріоритетним завданням промислового комплексу України. Для ефективного управління надійністю в системах водоочищення, необхідно провести аналіз потенційних відмовлень та визначити ймовірність їх виникнення. З метою дослідження визначення імовірності виникнення ризиків у результаті відмовлень різних блоків системи водоочищення на прикладі роботи електорокоагулятору колонного типу запропоновано для одержання узагальнених закономірностей використовувати структурно-функціональну блок-схему систем водоочищення, що дає можливість звести всю систему до декількох взаємозалежних блоків, а саме: 1) блоком фільтрації тонкого очищення; 2) блоком очищення від розчинних домішок; 3) блоком очищення від грубодисперсних домішок; 4) трубо-насосним блоком. При роботі системи водоочищення, з огляду на ранжирування надійності блоків можна стверджувати, що на початку може вийти з роботи 1-ій блок, далі 2, 3 і 4 блоки. Встановлено, якщо всі блоки системи працюють, система знаходиться в стані S0. При відмовленнях інших блоків, у тій же послідовності, система буде в станах S1, S2, S3 і S4. Найбільший інтерес представляють стани системи, при яких відмовлення блоків викликають не відключення всієї системи, а лише її позаштатну роботу, що виявляється лише в наслідку погіршення якості очищуваної води. Аналізуючи отримані результати можна стверджувати, що при експлуатації системи водоочищення найбільша ймовірність відмовлення в блоку 1. Після відновлення працездатності блоку і при подальшій експлуатації системи, найбільша імовірність виходу з ладу блоку 2, потім блоку 4 і блоку 3. Імовірності відмовлення блоків є ймовірностями ризиків, причому фізична величина, породжувана цими ризиками (кількість забрудненої води, що надійшла у екосистему чи в котлоагрегат) буде тим більшою, чим більше період часу виявлення несправності блоку. При досить тривалій роботі системи водоочищення в неї встановлюється ймовірнісний постійний режим переходу зі стану в стан за схемою “робочий стан усіх блоків – відмовлення одного чи декількох блоків – ремонт – робочий стан усіх блоків“. Імовірності послідовності і тривалості цих подій піддаються визначенню, що дає можливість з однієї сторони оцінювати ризики, що виникають при експлуатації і визначати стратегію управління для мінімізації цих ризиків.

Посилання

Abramov, N. N. (1984). Reliability of water supply systems. 2nd ed. (Reliability and quality). Moskwa: Stroyizdat. [in Russian]

Kigel, V. R., & Sharov, O. I. (2018). Probability theory for economists and managers: study guide. Kyiv: KROC University of Economics and Law. https://library.krok.edu.ua/ua/kategoriji/navchalni-posibniki/622-teoriia-imovirnostei-dlia-ekonomistiv-i-menedzheriv

SRW (2014-2016). Study on the substantiation of computer models and software and hardware complex for assessing risks and threats of emergency situations at critical infra-structure facilities using geoinformation technologies («Geoinform Emergency Risk Model») State registration number OICH U 007224 of the Ministry of Internal Affairs.

Uriadnikova, I. V., Lebedev, V. H., Zaplatynskyi, V. M., & Tsyhanenko, O. I. (2022). Early determination and evaluation of technogenic risks within the water purification systems of TSS and TPSS. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 1. 95–101. https://doi.org/10.33271/nvngu/2022-1

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-17

Як цитувати

Уряднікова, І., & Хоружий, В. (2023). ОЦІНКА НАДІЙНОСТІ РОБОТИ БЛОКІВ СИСТЕМ ВОДООЧИЩЕННЯ В ПЕРЕХІДНИХ РЕЖИМАХ . Проблеми водопостачання, водовідведення та гідравліки, (43), 81–86. https://doi.org/10.32347/2524-0021.2023.43.81-86