ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД КАРТОННО-ПАПЕРОВОЇ ФАБРИКИ З ВИКОРИСТАННЯМ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ МЕТОДІВ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2524-0021.2023.43.74-80Ключові слова:
виробничі стічні води, картонно-паперова фабрика, коагуляція, алюмофлок, хлоруванняАнотація
Представлено результати досліджень фізико-хімічних методів для попереднього очищення стічних вод картонно-паперової фабрики в Хмельницькій області. На картонно-паперовій фабриці стічні води проходять очищення на каналізаційній очисній станції, яка включає пісковловлювачі, первинні радіальні відстійники, аеротенки-витиснювачі з регенераторами активного мулу, вторинні радіальні відстійники, біоставки. Було запропоновано використання методів коагуляції і хлорування перед біологічним очищенням в аеротенках. Як коагулянт було застосовано алюмофлок 18%, флокулянт – ПАА, як підлужуючий реагент – гідроксид натрію. Дослідження проводили на суміші виробничих і побутових стічних вод з ХСК і БСК5 – 3200 і 1575 мг/дм3, відповідно, і на виробничих стічних водах з ХСК і БСК5 – 4480 і 1960 мг/дм3, відповідно. Ефекти зниження показників ХСК і БСК5 в першому випадку після коагуляції становили 30 і 40%, після хлорування - 37,82 і 43,18%, відповідно, в другому після коагуляції - 28,58 і 47,25%, відповідно. Встановлено, що значна частка органічних речовин за показником ХСК знаходиться в розчиненому стані – 60 – 70%. Доведено, що в результаті хлорування досягається максимальне зниження «чистого» ХСК, тому в технології очищення стічних вод картонно-паперової фабрики слід розглянути можливість та доцільність хлорування води після вторинного відстійника збільшеними дозами. Отримані в результаті досліджень ефекти очищення стічних вод картонно-паперової фабрики методами коагуляції та окиснення дозволять знизити концентрацію органічних речовин за показниками ХСК і БСК перед біологічним очищенням стічних вод в аеротенках та забезпечать підвищення ефективності біологічного очищення.
Посилання
Quintana Research and Consulting (2020) Global Paper Packaging Market: Growth, Trends, Competitive Landscape, and Forecasts: report. GLOBE NEWSWIRE Dublin. ID: 5206185.
Hubbe, M. A., Metts, J. R., Hermosilla, D., Blanco, M. A., Yerushalmi, L., Haghighat, F., Lindholm-Lehto, P., Khodaparast, Z., Kamali, M., & Elliott, A. (2016). Wastewater Treatment and Reclamation: A Review of Pulp and Paper Industry Practices and Opportunities. BioResour-ces, 11(3), 7953–8091. https://doi.org/10.15376/biores.11.3.hubbe
Ashrafi, O., Yerushalmi, L., & Haghighat, F. (2015). Wastewater treatment in the pulp-and-paper industry: A review of treatment processes and the associated greenhouse gas emission. Journal of Environmental Management, 158, 146–157. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2015.05.010
Eskelinen, K., Särkkä, H., Kurniawan, T. A., & Sillanpää, M. E. T. (2010). Removal of recalcitrant contaminants from bleaching effluents in pulp and paper mills using ultrasonic irradiation and Fenton-like oxidation, electrochemical treatment, and/or chemical precipitation: A comparative study. Desalination, 255(1–3), 179–187. https://doi.org/10.1016/j.desal.2009.12.024
Kishimoto, N., Nakagawa, T., Okada, H., & Mizutani, H. (2010). Treatment of Paper and Pulp Mill Wastewater by Ozonation Combined with Electrolysis. Journal of Water and Environment Technology, 8(2), 99–109. https://doi.org/10.2965/jwet.2010.99
De los Santos Ramos, W., Poznyak, T., Chairez, I., & Córdova R., I. (2009). Remediation of lignin and its derivatives from pulp and paper industry wastewater by the combination of chemical precipitation and ozonation. Journal of Hazardous Materials, 169(1–3), 428–434. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2009.03.152
Kakkar, S., Malik, A., & Gupta, S. (2018). Treatment of pulp and paper mill effluent using low cost adsorbents: An overview. Journal of Applied and Natural Science, 10(2), 695–704. https://doi.org/10.31018/jans.v10i2.1769
Ram, C., Rani, P., Gebru, K. A., & Abrha, M. G. M. (2021). 10 Pulp and paper industry wastewater treatment: use of microbes and their enzymes. Green Pulp and Paper Industry, 217–238. https://doi.org/10.1515/9783110592412-010
Singh P., & Srivastava A. (2014). Enzymatic color removal of pulp and paper mill effluent by different fungal strains. Int. J. Pharm. Bio. Sci., 5(3). 773‑783. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/287275375_Enzymatic_colour_removal_of_pulp_and_paper_mill_effluent_by_different_fungal_strains
Cabrera, M. N. (2017). Pulp Mill Wastewater: Characteristics and Treatment. Biological Wastewater Treatment and Resource Recovery. https://doi.org/10.5772/67537
Schnell, A. (2000). Enhanced biological treatment of bleached kraft mill effluents — II. Reduction of mixed function oxygenase (MFO) induction in fish. Water Research, 34(2), 501–509. https://doi.org/10.1016/s0043-1354(99)00161-x
Bryant, C. W. (2010). Updating a model of pulp and paper wastewater treatment in a partial-mix aerated stabilization basin system. Water Science and Technology, 62(6), 1248–1255. https://doi.org/10.2166/wst.2010.934
Dubeski, C. V., Branion, R. M. R., & Lo, K. V. (2001). Biological treatment of pulp mill wastewater using sequencing batch reactors. Journal of Environmental Science and Health, Part A, 36(7), 1245–1255. https://doi.org/10.1081/ese-100104875
Tielbaard, M., Wilson, T, Feldbaumer, E., & Driessen, W. (2002). Full-scale anaerobic treatment experiences with pulp mill evaporator condensates. Proc. TAPPI Environmental Conf., TAPPI Press, Atlanta, 2002. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/286884290_Full-scale_anaerobic_treatment_experiences_with_pulp_mill_evaporator_condensates
Habets, L., & Driessen, W. (2007). Anaerobic treatment of pulp and paper mill effluents – status quo and new developments. Water Science and Technology, 55(6), 223–230. https://doi.org/10.2166/wst.2007.232
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Лариса Саблій, Віктор Луцик
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 70 років після смерті останнього співавтора з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
