ВИЗНАЧЕННЯ УМОВ НАДІЙНОСТІ РОБОТИ СИСТЕМ ОБОРОТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ В ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЦІ

Анотація

Сьогодні, найбільш важливими питаннями в національному господарстві України є питання безперервної, надійної та безпечної роботи систем оборотного водопостачання, а саме енергоблоків теплових електричних станцій і теплоцентралей промислових підприємств. Безвідмовна та надійна робота систем водопостачання забезпечує нормальну роботу соціально-побутових та промислових підприємств, а також безпечну роботу протипожежних систем, яка може порушуватися при припиненні подачі якісного продукту споживачеві. З метою дослідження визначення умов надійності роботи систем оборотного водопостачання в теплоенергетиці, а також впливу ризиків в цих системах на надійність роботи систем оборотного водопостачання запропоновано визначити стани, в яких може знаходитися будь-яка система водоочищення і ризики в системах водоочищення, які за походженням є техногенними, а за наслідками – екологічними. Аналіз отриманих результатів показав, що стани, в яких може знаходитися система водоочищення, можна поділити на три класи відповідно до нормативних документів щодо визначення техногенних ризиків у системах водоочищення: клас 1 (граничний стан) - система працює в штатному режимі, всі блоки і елементи працюють без відмов і збоїв; клас 2 (критичний стан) - система працює в позаштатному режимі, деякі блоки або елементи системи працюють в режимі часткових відмов; клас 3 (небезпечний стан) - система практично не працює і не очищує воду, деякі блоки або елементи системи знаходяться в стані відмов. Ризики, що виникають при роботі систем водоочищення і по яким можна оцінювати ії техногенну безпеку, можна визначити як: а) імовірності подачі даною системою споживачу неочищеної води в результаті відмов блоків і елементів цієї системи – стан 3 – небезпечний; б) імовірності подачі даною системою споживачу  неякісної води  в результаті, часткових відмов і позаштатної роботи блоків і елементів цієї системи – стан 2 – критичний; в) імовірності подачі даною системою споживачу неочищеної води, коли система знаходиться у стані 1 - граничному, з-за природної інерційності, що  властива конкретним фізико – хімічним процесам, на яких працює дійсна система.