ВЕБ-ІНТЕРФЕЙС - ПРИКЛАД УНІВЕРСАЛЬНОЇ ПЛАТФОРМИ ІНЖЕНЕРНИХ РОЗРАХУНКІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2524-0021.2022.39.11-32Ключові слова:
критична глибина, питома енергія перерізу, он-лайн розрахунокАнотація
Сучасний тренд розвитку технологій у навчальному процесі базується на Інтернет комунікаціях, он-лайн розрахунках й мобільних мікропроцесорних гаджетах.
У статті показано приклад розробки універсальної та надійної серверної платформи інтерактивних онлайн-додатків, які можна використовувати у навчальному процесі. Представлено веб-сервіс, реалізований мовою програмування PERL за захищеною клієнт-серверною технологією CGI.
Детально розглянута реалізація технології на прикладі типової задачі курсу «Технічна механіка рідини та газів» визначення критичної глибини потоку у відкритому руслі.
Приведено аналіз можливостей та – головне - обмежень різних сучасних трендів впровадження систем комп’ютерної алгебри у порівнянні із розробкою інтерактивної веб-форми онлайн розрахунків, яка розробляється спеціалізовано для кожного навчальних завдання.
Представлено експериментальний проект навчально-методичного матеріалу із веб-формами он-лайн розрахунку індивідуальних задач є варіантом сучасної універсальної онлайн технології. Розглянутий приклад об’єднує широкий спектр мікропроцесорних гаджетів та операційних систем без обмежень.
Розрахунки представлено у табличному форматі виводу всього об’єму ітераційних обчислень та графічна візуалізації результатів. Виводи розрахунків у графічному форматі із масштабуванням дозволяє уникнути умовності або формальної схематичності у процесі аналізу та висновків щодо результатів розрахунку.
На кожному етапі використання веб-форми проводиться контроль за величиною, розмірністю й форматом вводу даних. Головна мета реалізації інтерактивної веб-форми із виводом масштабованої візуалізації результатів розрахунків – наблизити умовні навчальні приклади до реальних практичних розрахунків.
Посилання
Kopanytsia, Y., Gizha O., Nechypor, O., & Tavartkiladze, N. (2021). Web interface for determining critical depth in open channel. Problems of Water supply, Sewerage and Hydraulics, 37. 29-41. https://doi.org/10.32347/2524-0021.2021.37.29-41 [in Ukrainian]
Kopanytsia, Y., Gizha, O., Nechypor, O., & Tavartkiladze, N. (2021). Determination of normal flow depth in CAS MAXIMA system. Problems of Water supply, Sewerage and Hydraulics, 35. 21-30. https://doi.org/10.32347/2524-0021.2021.35.21-30 [in Ukrainian]
Kushka, О., & Stepova, N. (2022). Computer applications for the calculating of building water supply and sewage system. Problems of Water supply, Sewerage and Hydraulics, 38. 43-49. https://doi.org/10.32347/2524-0021.2022.38.43-49 [in Ukrainian]
Zakova, K. (2014). Maxima and Octave in Development of Online Applications: Service Based Approach. International Journal of Emerging Technologies in Learning (iJET), 9(5), 27–31. https://doi.org/10.3991/ijet.v9i5.3848
He, Y., & Fu, X. (2022). Learning Satisfaction of Learners and Curriculum Design under Different Online Teaching Platforms. International Journal of Emerging Technologies in Learning (iJET), 17(10), 227–239. https://doi.org/10.3991/ijet.v17i10.30937
Azizan, S. N., Lee, A. S. H., Crosling, G., Atherton, G., Arulanandam, B. V., Lee, C. E. (Catherine), & Abdul Rahim, R. B. (2022). Online Learning and COVID-19 in Higher Education: The Value of IT Models in Assessing Students’ Satisfaction. International. Journal of Emerging Technologies in Learning (iJET), 17(03), 245–278. https://doi.org/10.3991/ijet.v17i03.24871
Nonthamand, N., & Suaklay, N. (2021). Self-Regulation Students’ Online Learning Behavior in General Education Courses of University of Phayao. International. Journal of Emerging Technologies in Learning (iJET), 16(14), 269–278. https://doi.org/10.3991/ijet.v16i14.19897
Tsekhmister, Y. V., Konovalova, T., Tsekhmister, B. Y., Agrawal, A., & Ghosh, D. (2021). Evaluation of Virtual Reality Technology and Online Teaching System for Medical Students in Ukraine During COVID-19 Pandemic. International. Journal of Emerging Technologies in Learning (iJET), 16(23), 127–139. https://doi.org/10.3991/ijet.v16i23.26099
Vlachopoulos, D., & Makri, A. (2021). Quality Teaching in Online Higher Education: The Perspectives of 250 Online Tutors on Technology and Pedagogy. International Journal of Emerging Technologies in Learning (iJET), 16(06), 40–56. https://doi.org/10.3991/ijet.v16i06.20173
Zheng, S.-Y., Jiang, S.-P., Yue, X.-G., Pu, R., & Li, B.-Q. (2019). Application Research of an Innovative Online Education Model in Big Data Environment. International Journal of Emerging Technologies in Learning (iJET), 14(08), 125–138. https://doi.org/10.3991/ijet.v14i08.10404
Xu, S. (2022). Recommendation of Online Learning Resources for Personalized Fragmented Learning Based on Mobile Devices. International Journal of Emerging Technologies in Learning (iJET), 17(03), 34–49. https://doi.org/10.3991/ijet.v17i03.29427
Khan, R. M. I., Ali, A., & Alourani, A. (2022). Investigating Learners’ Experience of Autonomous Learning in E-learning Context. International Journal of Emerging Technologies in Learning (iJET), 17(08), 4–17. https://doi.org/10.3991/ijet.v17i08.29885
Guralnick, D., Auer, M., & Poce, A. (2022). Innovations in Learning and Technology for the Workplace and Higher Education. Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-030-90677-1
Sidpra, J., Gaier, C., Reddy, N., Kumar, N., Mirsky, D., & Mankad, K. (2020). Sustaining education in the age of COVID-19: a survey of synchronous web-based platforms. Quant. Imaging Med. Surg. 10(7), 1422–1427. https://doi.org/10.21037/qims-20-714
Al-Samarraie, H. (2019). A scoping review of videoconferencing systems in higher education. Int. Rev. Res. Open Distrib. Learn. 20(3), 121–140. https://doi.org/10.19173/irrodl.v20i4.4037
Mader, C., Ming, K. (2015). Videoconferencing: a new opportunity to facilitate learning. Clearing House 88(4), 109–116. https://doi.org/10.1080/00098655.2015.1043974
Ragu-Nathan, T.S., Tarafdar, M., Ragu-Nathan, B.S. & Tu, Q. (2008). The consequences of technostress for end users in organizations: conceptual development and empirical validation. Inf. Syst. Res. 19(4), 417–433. https://doi.org/10.1287/isre.1070.0165
Brivio, E., Gaudioso, F., Vergine, I., Mirizzi, C. R., Reina, C., Stellari, A., & Galimberti, C. (2018). Preventing technostress through positive technology. Front. Psychol. 9, 1–5. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.02569
Okonoda, K. M. (2017). Prevalence and correlates of technostress among academic staff at the University of Jos, Nigeria. J. Med. Sci. Clin. Res. 05(03), 18616–18624. https://doi.org/10.18535/jmscr/v5i3.57
Marchiori, D.M., Mainardes, E.W. & Rodrigues, R.G. (2019). Do individual characteristics influence the types of technostress reported by workers? Int. J. Hum. Comput. Interact. 35, 218–230. https://doi.org/10.1080/10447318.2018.1449713
Tarafdar, M., Tu, Q., Ragu-Nathan, T.S. & Ragu-Nathan, B.S. (2011). Crossing to the dark side: examining antecedents and consequences of technostress. Commun. ACM 54(9), 113–120. https://doi.org/10.1145/1995376.1995403
D’Arcy, J., Gupta, A., Tarafdar, M. & Turel, O. (2014). Reflecting on the “dark side” of information technology use. Commun. Assoc. Inf. Syst. 35(5), 109–118. https://doi.org/10.17705/1cais.03505
La Torre, G., Esposito, A., Sciarra, I. & Chiappetta, M. (2018). Definition, symptoms and risk of techno-stress: a systematic review. Int. Arch. Occup. Environ. Health 92(1), 13–35. https://doi.org/10.1007/s00420-018-1352-1
Bullock, A. (2016). Rural access. In S. Danver (Ed.), The SAGE encyclopedia of online education (pp. 969-972). SAGE Pub-lications, Inc., https://dx.doi.org/10.4135/9781483318332.n309
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Олена Гіжа, Юрій Копаниця, Оксана Нечипор, Нестан Таварткіладзе
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 70 років після смерті останнього співавтора з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
