ОЧИЩЕННЯ СОАПСТОКІВ ПІДПРИЄМСТВ ОЛІЙНО-ЖИРОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ МЕТОДАМИ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2524-0021.2022.39.53-60Ключові слова:
соапсток, рослинна олія, стічні водиАнотація
Виробничі стічні води олійно-жирової промисловості містять різноманітні забруднюючі речовини, які переходять в стічні води в процесі переробки соапстоків: жири і жирні кислоти та їх солі (водні розчини мил), гліцерин, фосфогліцериди, нейтральний жир, фосфатиди, білки, вуглеводи, забарвлюючі речовини (каротин, каротиноїди, хлорофіл та ін.), речовини, які не омилюються, та воскоподібні, солі - сульфат і хлорид натрію, механічні домішки та ін. Соапстоки мають складний і непостійний склад, який залежить від природи і властивостей його компонентів, кількості супутніх жирам речовин у ньому. У роботі запропоновано та досліджено дію на соапстоки реагентів-підлужувачів та коагулянту. Отримані результати дозволяють встановити раціональні дози реагентів для ефективного видалення забруднюючих речовин із соапстоків. У досліджуваній стічній воді концентрація органічних речовин за показником ХСК становила 40000 мг/дм3, низький показник рН 2, при якому спостерігається стабільність стану органічних забруднюючих речовин у воді (відсутність піноутворення, осадоутворення). В якості реагентів-підлужувачів використовували розчини карбонату кальцію та гідроксиду натрію. Порівняння ефектів, отриманих при дії карбонату кальцію, порівняно з ефектами, отриманими з гідроксидом натрію, показали в 2,4-2,5 рази більшу ефективність за ХСК. Ефекти видалення завислих речовин і органічних речовин за ХСК при дозі сульфату алюмінію 2 г/дм3 становили, відповідно, 85,6% і 72% при забезпечення рН 5,5 за допомогою дії карбонату кальцію. Проте видалити органічні речовини до допустимих величин при скиданні у міську каналізацію в один ступінь очищення не представляється можливим. Тому, і після підлужування карбонатом кальцію, і після коагуляції сульфатом алюмінію пропонується використовувати флотаційний метод розділення фаз, наприклад, з використанням подачі повітря через пористі матеріали.
Посилання
Sabliy, L., Zhukova, V., & Epishova, L. (2021). Problems of preliminary local wastewater treatment of oil production and their effective solution. Problems of water supply, drainage and hydraulics, 35. 48-55. https://doi.org/10.32347/2524-0021.2021.35.48-55 [in Ukrainian]
Shnip, I., Slepneva, L., & Kraetskaya, O. (2011). Ways of utilization of soapstock - technogenic waste of the fat processing industry. Bulletin of the Belarusian National Technical University: scientific and technical journal, 2. 68–71. [in Russian]
Casali, B., Brenna, E., Parmeggiani, F., Tessaro, D., & Tentori, F. (2021) Enzymatic Methods for the Manipulation and Valorization of Soapstock from Vegetable Oil Refining Processes. Sustainable Chemistry, 1. 74–91. https://doi.org/10.3390/suschem2010006
Haas, M. (2005) Improving the economics of biodiesel production through the use of low value lipids as feedstocks: vegetable oil soapstock. Fuel Processing Technology, 10. 1087–1096. https://doi.org/10.1016/j.fuproc.2004.11.004
Gorelova, O., Sapunova, M., & Velmozhina, K. (2017). Isolation of fatty acids from fat-containing wastes of vegetable oil production. Retrieved from http://edu.secna.ru/media/f/environmental_technology_tez_2017.pdf. [in Russian]
Demidov, I., Munirshavkat, S., & Grankina, K. (2013). The use of fatty acids of soapstock to obtain butyl esters of fatty acids. Vestnik Nat. tech. HPI University: Sat. scientific tr., 4(978). 130-134. [in Russian]
Chatoui, M., Lahsaini, S., Souabi, S., Bahlaoui, M. A., Hobaizi, S., & Pala, A. (2016). Study of refining wastewater pollution: case of vegetable oil refining industry Morocco. Journal of Materials and Environmental Science, 10. 3906–3915. Re-trieved from https://www.researchgate.net/publication/309427253_Study_of_refining_wastewater_pollution_Case_of_vegetable_oil_refining_industry_Morocco
Aslan, S., Alyü, B., Bozkurt, Z., & Bakaoglu, M. (2008). Characterization and Biological Treatability of Edible Oil Wastewaters. Pol. J. Environ. Stud., 4. 533–538. Retrieved from http://www.pjoes.com/Characterization-and-Biological-Treatability-r-nof-Edible-Oil-Wastewaters-r-n,88265,0,2.html
Verla, A., Verla, E., Adowei, P., Briggs, A., & Horsfall, M. (2014). Quality Assessment of Vegetable Oil Industry Effluents in Port Harcourt, Rivers State, Nigeria. International Letters of Chemistry, Physics and Astronomy, 33. 179–189. https://doi.org/10.18052/www.scipress.com/ilcpa.33.179
Yamani, M. El, Sakar, E., & Boussakouran, A. (2020) Physicochemical and microbiological characterization of olive mill wastewater (OMW) from different regions of northern Morocco. Environmental Technology, 41(23). 3081–3093. https://doi.org/10.1080/09593330.2019.1597926
Sabliy, L. (2013) Physico-chemical and biological treatment of highly concentrated wastewater [Monograph]. Rivne: NUVGP. [in Ukrainian]
Azbar, N., & Yonar, T. (2004) Comparative evaluation of a laboratory and full-scale treatment alternatives for the vegetable oil refining industry wastewater (VORW). Process Biochemistry, 39(7). 869–875. https://doi.org/10.1016/s0032-9592(03)00193-6
Cheryan, M., & Rajagopalan, N. (1998) Membrane processing of oily streams. Wastewater treatment and waste reduction. Journal of Membrane Science, 151(1). 13–28. https://doi.org/10.1016/s0376-7388(98)00190-2
Chang, І., & Kim, S. (2005) Wastewater treatment using membrane filtration—effect of biosolids concentration on cake resistance Process Biochemistry, 40(3-4). 1307–1314. https://doi.org/10.1016/j.procbio.2004.06.019
Decloux, M., Lameloise, M., Brocard, A., Bisson, E., Parmentier, M., & Spiraers, A. (2007) Treatment of acidic wastewater arising from the refining of vegetable oil by crossflow microfiltration at very low transmembrane pressure. Process Biochemistry, 42(4). 693–699. https://doi.org/10.1016/j.procbio.2006.10.013
Sabbah, I., Basheer, S., & Marsook, T. (2004) The effect of pretreatment on anaerobic activity of olive mill wastewater using batch and continuous systems. Process Biochemistry, 39 (12). 1947–1951. https://doi.org/10.1016/j.procbio.2003.09.026
Sayadi, S., Allouche, N., Jaoua, M., & Aloui, F. (2000) Detrimental effects of high molecular-mass polyphenols on olive mill wastewater biotreatment. Process Biochemistry, 35 (7). 725–735. https://doi.org/10.1016/s0032-9592(99)00134-x
Rajkumar, K., Muthukumar, M., & Sivakumar, R. (2010) Novel approach for the treatment and recycle of wastewater from soya edible oil refinery industry–An economic perspective. Resour. Conserv. Recycl, 54(10). 752–758. https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2009.12.005
Yu, D., Wang, X., Fan, X., Ren, H., Hu, S., Wang, L., … Qiao, N. (2018). Refined soybean oil wastewater treatment and its utilization for lipid production by the oleaginous yeast Trichosporon fermentans. Biotechnology for Biofuels, 11(1). https://doi.org/10.1186/s13068-018-1306-6
Dohare. D., & Meshram, R. (2014). Biological Treatment of Edible Oil Refinery Wastewater using Activated Sludge Process and Sequencing Batch Reactors – A Review. Int. J. Eng. Sci. Res. Technol, 3(12). 251–260. http://www.ijesrt.com/issues%20pdf%20file/Archives-2014/December-2014/40_Biological%20Treatment%20of%20Edible%20Oil%20Refinery%20Wastewater%20using%20Activated%20Sludge%20Process%20and%20Sequencing%20Batch%20Reactors%20-%20A%20Review.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Лариса Саблій, Вероніка Жукова, Людмила Єпішова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 70 років після смерті останнього співавтора з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
