ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ЗНЕЗАЛІЗНЕННЯ НИЗЬКОЛУЖНИХ ПІДЗЕМНИХ ВОД
DOI:
https://doi.org/10.32347/2524-0021.2021.37.57-64Ключові слова:
підземні води, знезалізнення, реагенти, експеримент, технологічна схема, фільтруванняАнотація
В сучасному світі загострюється проблема забезпечення людства якісною питною водою. За даними міжнародних організацій до 2025 року половина світового населення мешкатиме в районах з відчутним дефіцитом води. Одним з прав громадян, визначених головним законом України, є достатній життєвий рівень та екологічна безпека, що передбачає забезпечення якісною питною водою в необхідних обсягах та відповідно до встановлених нормативів щодо якості питної води. З цією метою Кабінет Міністрів України ухвалив концепцію державної цільової соціальної програми «Питна вода України» на 2022-2026 роки. Незадовільний стан якості води в Україні пов'язаний з моральним та фізичним зношенням основних фондів, недофінансуванням галузі водопостачання та водовідведення. В сільській місцевості ситуація ускладнюється браком кваліфікованих кадрів. Значна частина мешканців сільських населених пунктів для задоволення господарсько-питних потреб використовує воду підземних водоносних горизонтів, яка часто вміщує понаднормові концентрації загального заліза. Для знезалізнення води в малих населених пунктах будувалися водоочисні споруди за типовими проєктами із застосуванням безреагентних методів. Практика експлуатації окремих очисних споруд показала їхню низьку ефективність роботи, що пов’язано з необґрунтованим застосуванням таких методів. Вдосконалення діючих схем підготовки води повинно здійснюватися з врахуванням особливостей фізико-хімічного складу води та використанням наявного водоочисного обладнання. Метою роботи є вдосконалення технологічної схеми знезалізнення води та підвищення якості фільтрату. Встановлено, що причина незадовільної роботи очисних споруд пов’язана з низькою лужністю підземної води. За результатами експериментальних досліджень обґрунтовані раціональні види підлужнювальних реагентів та їхні розрахункові дози, встановлені залежності зміни водневого показника від виду та дози реагентів, залишкові лужності води, ефективність знезалізнення води.
Посилання
Twort, A. C., Ratnayaka, D. D. & Brandt, M. J. (2006) Water Supply. Fifth Edition. London: IWA Publishing, 676. Re-trieved from https://cutt.ly/yRyEy51
Kravchuk, A., Kochetov, G. & Kravchuk, O. (2020) Improving the calcula-tion of collecting perforated pipelines for water treatment structures. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6, 10(108). 23-28. doi.org/10.15587/1729-4061.2020.216366
Polyakov, V. L. & Martynov, S. Yu. (2017) Mathematical modelling of the dy-namics of accumulation from halfway through the incoming filter. Problems of wa-ter supply, water supply and hydraulic con-trol, 28, 272-280. Retrieved from https://cutt.ly/RRyRs4k
Orlov, V. O., Martynov, S. Yu. & Orlo-va, A. M. (2017) Water preparation on ex-panded polystyrene filters. Monograph. NUVGP, 175. Retrieved from http://ep3.nuwm.edu.ua
Orlov, V., Martynov, S. & Kunitskiy, S. (2016) Energy saving in water treatment technologies with polystyrene foam filters. Journal of Water and Land Development, 31 (X-XII), 119-122. doi:10.1515/jwld-2016-0042
Khoruzhy, P. D., Khomutetska, T. P. & Khoruzhy, V. P. (2008) Resource-saving technologies for water supply. Agrarna Dumka, 269. Retrieved from https://cutt.ly/lRyRbdw
Poliakov, V. & Martynov, S. (2021) Mathematical modeling of physicochemical iron removal from groundwater at rapid fil-ters. Chemical Engineering Science, 231, 116318. doi.org/10.1016/j.ces.2020.116318
Tugay, A. M., Oliynuk, O. Ya. & Tugay, Ya. A. (2004) Productivity of water intake well under clogging conditions. Kharkiv: KHAMG, 240. Retrieved from https://cutt.ly/1RyYNLO
Nikoladze, G. (1978) Iron removal of natural and recycled water. Stroyizdat, 160. Retrieved from https://cutt.ly/URyWXx3
Orlov, V., Martynov, S. & Kunitsky, S. (2016) Water deferrization in polystyrene foam filters with sediment layer. Saarbruck-en, Deutschland : LAP LAMBERT Academic Publishing, 94. Retrieved from https://cutt.ly/HRyWvhv
Sharma, S. K. (2009) Adsorptive Iron Removal from Groundwater. Dissertation for Degree of Doctor. Delft, The Netherlands, 202. Retrieved from https://cutt.ly/pRyQZgC
Scholz, M. (2016) Chapter 16 - Iron and Manganese Removal. Wetlands for Water Pollution Control (Second Edition), 107-109. doi.org/10.1016/B978-0-444-63607-2.00016-2
Radzi, M., Wahab, M., Hamdan, R. & Sahdan, M. (2020) Gravitational Aeration Tower Filter System to Increase the Dis-solved Oxygen Amount for Iron Removal in Groundwater. International Journal of Inte-grated Engineering, 12(3). 207-215. doi.org/10.30880/ijie.2020.12.03.024
Safonov, N. A., Kvartenko, A. N. & Safonov A. N. (2000) Self-washing water treatment plants (design technology and cal-culation). RGTU, 156. Retrieved from https://cutt.ly/oRyUoOm
Sharma, S. K., Kappelhof, J., Groenendijk, M. & Schippers, J. C. (2001) Comparison of physicochemical iron remov-al mechanisms in filters. Journal of Water Supply: Research and Technology, 50.4. 187-198. Retrieved from https://cutt.ly/0RyPlkz
Galangashi, M. A., Kojidi, S. F. M., Pendashteh, A., Souraki, B. A. & Mir-roshandel, A. A. (2021) Removing Iron, Manganese and Ammonium Ions from Water Using Greensand in Fluidized Bed Process. J. Water Proc. Eng., 39, 101714. doi.org/10.1016/j.jwpe.2020.101714
Darwish D. B., Shaaban S. A. & Nafei S. M. (2014) Iron removal from groundwater using leptothrix discophora. Journal of Envi-ronmental Sciences, 43, 2. 281-293. Re-trieved from https://cutt.ly/rRyAha4
Water Treatment Handbook, 7th Edi-tion. 2 Volume Set (2007) Hardcover : Pub-lisher : Lavoisier, 1904. Retrieved from https://cutt.ly/rRyWDbo
Martynov, S., Kvartenko, O., Koval-chuk, V. & Orlova, A. (2020) Modern trends at natural and wastewater treatment plants reconstruction. IOP Conf. Series: Ma-terials Science and Engineering, 907, 012083. doi:10.1088/1757-899X/907/1/012083
Tugay, A. M. & Orlov, V. O. (2009). Water supply. Znannya, 735. Retrieved from https://cutt.ly/1RyRKbl
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Сергій Мартинов, Алла Орлова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 70 років після смерті останнього співавтора з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).