ДОСЛІДЖЕННЯ ЗНЕБАРВЛЕННЯ СТІЧНИХ ВОД ТЕКСТИЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ КОМБІНОВАНОЮ СИСТЕМОЮ МЕМБРАННИЙ БІОРЕАКТОР-АКТИВОВАНЕ ВУГІЛЛЯ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2524-0021.2021.37.18-21Ключові слова:
мембранний біореактор, текстильні стічні води, активоване вугілля, ефективність знебарвленняАнотація
Текстильна промисловість – це галузь, яка під час виробництва споживає велику кількість води, містить різні хімічні речовини в стічних водах, звичайних методів очищення недостатньо для зниження рівня забруднення стічних вод, має колоїдні речовини та проблеми з кольором. Мембранні біореакторні системи забезпечують високу ефективність очищення текстильних стічних вод і видалення барвників.
Досліджено видалення барвників та каламутності в реальних текстильних стічних водах за допомогою лабораторного мембранного біореактору. До біологічної обробки для видалення кольору та інших забруднювачів хімічне осадження не застосовувалося. В системі використовувався поруватий мембранний модуль мікрофільтрації. Також була досліджена комбінована технологія з фільтром з активованим вугіллям, для інтенсифікації знебарвлення. У біологічному реакторі спостерігали розвиток адаптованого до текстильної промисловості складу мікроорганізмів. Система працювала з необмеженим віком мулу та гідравлічним часом утримання 24 години. Параметр індексу прозорості кольорових вимірювань DFZ (Durchsichts Farb Zahl) вимірювали на спектрофотометрі на довжинах хвиль 436, 525 та 620 нм відповідно до стандартів EN ISO 7887. У воді після мікрофільтрації було виявлено наступні ефекти знебарвлення: для 436 нм – 91-95%; 525 нм – 94-98%; 620 нм – 96-99%, а в пермеаті після обробки активованим вугіллям: 436 нм – 96-99%; 525 нм – 95-99%; 620 нм – 96-99%, відповідно. Завдяки фізичному поділу мембрани, що є найпростішим рішенням, у системі було досягнуто високої ефективності видалення кольору. Система активованого вугілля в поєднанні з мембраною виявила більш високу ефективність видалення кольору, ніж мікрофільтрація.
Посилання
Khouni, I., Louhichi, G., & Ghrabi, A. (2020). Assessing the performances of an aerobic membrane bioreactor for textile wastewater treatment: Influence of dye mass loading rate and biomass concentration”, Process Safety and Environmental Protection , 135, 364-382. https://doi.org/10.1016/j.psep.2020.01.011
Üstün Odabaşı, S., Altın, S. H., & Büyükgüngör H. (2020). Occurence, Fate And Removal Of Mıcropollutants From Aquatıc Envıronment Wıth Advanced Oxıdatıon Processes, NOHU J. Eng. Sci., 9(1), 57-71 https://doi.org/10.28948/ngumuh.526064
Kocaer, F. O., & Alkan, U. (2002). Treatment alternatives for textile effluents containing dyes. J Uludag Univ Eng Archit Faculty, 7(1), 47-55.
Correia, V. M., Stephenson, T., & Judd, S. J. (1994). Characterisation of textile wastewaters ‐ a review. Environmental Technology, 15(10), 917-929 https://doi.org/10.1080/09593339409385500
Uysal, Y., & Bilgiç, M. (2017). Color Removal from Wastewater by Using Two-Step (Biological and Chemical) Aerobic Filter Reactors Environmental Sciences, 20(1), 7-13. https://doi.org/10.30955/gnj.002255
Cevretek (2017). MBR – Environmental Technologies. Retrieved from https://cevretek.com.tr/membran-bio-reaktor/
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Nurtaç Öz, Meryem Yılmaz, Ahmet Çelebi
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 70 років після смерті останнього співавтора з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).