ВПЛИВ ЕКОЛОГІЧНИХ НОРМ НА ЕВТРОФІКАЦІЮ НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВМІСТ ЗАГАЛЬНОГО ФОСФОРУ

Анотація

Оскільки фосфати є одним з основних чинників евтрофікації, наявність чіткого регулювання їх вмісту на законодавчому рівні є обов’язком кожної сучасної держави. Порівнюючи стандарти ЄС і України щодо вмісту загального фосфору у стічних водах, стоках очисних споруд, питній воді та мийних засобах, автори статті показують, як відмінності в законодавстві можуть призвести до легітимізації евтрофікації водойм в Україні. Причиною цього є те, що державні нормативні акти України, на відміну від ЄС, не встановлюють чітких лімітів щодо вмісту загального фосфору у стоках, які після очисних споруд потрапляють до водойм. Натомість Україна забороняє скидати до централізованих каналізаційних мереж стічні води з вмістом загального фосфору більше 5 мг/л, хоча такі великі міста Німеччини, як Берлін, Ганновер, Дюссельдорф, дозволяють скидати до своїх мереж до 50 мг/л загального фосфору. Слід зауважити, що лише природний метаболізм людини дає до 10 мг/л загального фосфору у побутових стічних водах. Тому, щоб знизити концентрацію загального фосфору до 5 мг/л, у кожному будинку повинні бути власні очисні споруди, що є неможливим.  Усе це призводить до ситуації, коли водогосподарчі підприємства замість модернізації 30-40-річних очисних споруд штрафують своїх клієнтів через нереальні вимоги. Так Хмельницькводоканал виграв справу № 20/4901 проти Хмельницького заводу експериментального виробництва, який скинув до комунальної каналізації м. Хмельницьк 17,42 мг/л фосфатів (або 5,68 мг/л в перерахунку на загальний фосфор), звичайних для ЄС. Крім того, евтрофікації сприяє й наявність фосфонатів у мийних засобах, які позиціонуються як «безфосфатні». Додатковою проблемою є й те, що через брак кваліфікованого персоналу значення концентрації загального фосфору в одній і тій самі пробі води, але отримані в різних лабораторіях, можуть різнитися в кілька разів.