ОЦІНКА ВПЛИВУ ВОЄННИХ ДІЙ НА ВОДНІ ЕКОСИСТЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2524-0021.2026.53.27-35Ключові слова:
водні екосистеми, воєнні дії, ксенобіотики, самоочищення, урбоекосистеми, р. Дніпро, моніторингАнотація
У статті досліджено комплексний і кумулятивний вплив військових дій на стан водних екосистем України в умовах тривалого збройного конфлікту та постійного антропогенного навантаження. Розглянуто основні механізми забруднення водних об’єктів токсичними компонентами вибухових речовин, важкими металами та продуктами деградації боєприпасів. Показано, що, потрапляючи у водне середовище, ці речовини формують стійкі ксенобіотики, які накопичуються у трофічних ланцюгах, порушують обмінні процеси гідробіонтів і знижують природний потенціал самоочищення водойм. На основі результатів багаторічних польових моніторингових досліджень ділянки р. Дніпро в межах урбоекосистеми м. Києва (річковий профіль 922–825 км) виконано просторовий аналіз динаміки гідрохімічних і гідробіологічних показників. Встановлено виражене погіршення екологічного стану водної екосистеми вниз за течією в межах урбанізованого профілю, максимальне – у зоні впливу скидів Бортницької станції аерації. Це проявляється у зниженні вмісту розчиненого кисню, зростанні органічного та біогенного навантаження, а також перевищенні нормативів за вмістом амонійного азоту. Додатково зафіксовано скорочення видового різноманіття фітопланктону з домінуванням толерантних до забруднення ціанобактерій, зокрема токсикогенного виду Microcystis aeruginosa. Розраховані індикатори, зокрема інтегральний індекс техноємності та індекс інтенсивності внутрішньоводоймних процесів, дали змогу кількісно оцінити кумулятивний характер деградації річкової екосистеми та зниження її асиміляційної здатності. За результатами дослідження запропоновано систему параметрів для оцінки структурно-екологічної трансформації водотоків, класифікацію основних факторів кумулятивного впливу та поетапну модель відновлення деградованих водних екосистем. Запропонований науково-методичний підхід має практичне значення для вдосконалення екологічного моніторингу, оцінки екологічних ризиків, обґрунтування пріоритетних природоохоронних рішень і планування заходів повоєнної реабілітації водних ресурсів.
Посилання
Udod, V. M., Madzhd, S. M., & Kulynych, Y. I. (2017). Regional features of the structural and functional organization of the development of technogenically altered aquatic ecosystems. Visnyk of Kremenchuk National University, (3), 104. [in Ukrainian]
Romashchenko, M. I., Yatsyuk, M. V., & Dehtyar, O. O. (2018). Conceptual principles of water management reform in Ukraine. Bulletin of Agrarian Science, 12(789), 9–18. Retrieved from https://agrovisnyk.com/pdf/en_2018_12_02.pdf
Makarenko, N., & Budak, O. (2017). Waste management in Ukraine: Municipal solid waste landfills and their impact on rural areas. Annals of Agrarian Science, 15(1), 80–87. https://doi.org/10.1016/j.aasci.2017.02.009
Klymchyk, O., Pinkina, T., & Pinkin, A. (2018). Implementation of the integrated water resources management system based on the basin principle. ScienceRise, 4(0), 36–40. https://doi.org/10.15587/2313-8416.2018.129789
Strokal, V. P., & Kovpak, A. V. (2020). The basin approach for water resources management in Ukraine: the SWOT analysis. Biological Systems: Theory and Innovation, 11(4). https://doi.org/10.31548/biologiya2020.04.004
Voitenko, L. V., & Kochetov, Ya. V. (2021). Comprehensive water quality assessment: Problems and solutions. Chysta voda: fundamentalni, prykladni ta promyslovi aspekty, 99–103. [in Ukrainian].
Khilchevskiy, V. K., Grebin, V. V., & Zabokrytska, M. R. (2019). Abiotic Typology of the Rivers and Lakes of the Ukrainian Section of the Vistula River Basin and its Comparison with Results of Polish Investigations. Hydrobiological Journal, 55(3), 95–102. https://doi.org/10.1615/hydrobj.v55.i3.110
Tsyhanenko-Dziubenko, I. Yu., Kireitseva, H. V., Herasymchuk, O. L., Skyba, H. V., & Khomenko, S. V. (2024). Features of planning and implementation of monitoring of small rivers under urbanization and military actions. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Geographical Sciences, (21), 36–46. https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2024-21-4
Khilchevskyi, V. K. (2022). Water and armed conflicts – classification features: in the world and in Ukraine Hydrology, Hydrochemistry and Hydroecology, 1(63), 6–19. https://doi.org/10.17721/2306-5680.2022.1.1
Khilchevskyi, V. K., & Mezentsev, K. V. (2021). Water conflicts and Ukraine: Donbas region. Proceedings of the 15th International Scientific Conference on Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment, 1–5. https://doi.org/10.3997/2214-4609.20215K2004
Schillinger, J., Özerol, G., Güven-Griemert, Ş., & Heldeweg, M. (2020). Water in war: Understanding the impacts of armed conflict on water resources and their management. WIREs Water, 7(6), e1480. https://doi.org/10.1002/wat2.1480
Tignino, M., & Irmakkesen, Ö. (2020). The Geneva List of Principles on the Protection of Water Infrastructure. Brill Research Perspectives in International Water Law, 5(2), 3–104. Retrieved from https://brill.com/view/journals/rpwl/5/2/article-p3_1.xml
Rawtani, D., Gupta, G., Khatri, N., Rao, P. K., & Hussain, C. M. (2022). Environmental damages due to war in Ukraine: A perspective. Science of the Total Environment, 850, 157932. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2022.157932
Pereira, P., Bašić, F., Bogunovic, I., & Barceló, D. (2022). Russian-Ukrainian war impacts the total environment. Science of the Total Environment, 837, 155865. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2022.155865
Shumilova, O., Tockner, K., Sukhodolov, A., Khilchevskyi, V., De Meester, L., Stepanenko, S., Trokhymenko, G., & Hernández-Agüero, J. A. (2023). Impact of the Russia–Ukraine armed conflict on water resources and water infrastructure. Nature Sustainability, 6(5), 578–586. https://doi.org/10.1038/s41893-023-01068-x
Snizhko, S., Didovets, I., & Bronstert, A. (2024). Ukraine’s water security under pressure: Climate change and wartime. Water Security, 22, 100182. https://doi.org/10.1016/j.wasec.2024.100182
Afanasyev, S. (2023). Impact of war on hydroecosystems of Ukraine: Conclusion of the first year of the full-scale invasion of Russia (a review). Hydrobiological Journal, 59(4), 3–16. https://doi.org/10.1615/hydrobj.v59.i4.10
Saravanan, P., Saravanan, V., Rajeshkannan, R., Arnica, G., Rajasimman, M., Baskar, G., & Pugazhendhi, A. (2024). Comprehensive review on toxic heavy metals in the aquatic system: sources, identification, treatment strategies, and health risk assessment. Environmental Research, 258, 119440. https://doi.org/10.1016/j.envres.2024.119440
Strokal, V. P., & Kovpak, A. V. (2021). Causal relationships of nutrient pollution in the Dnipro River basin: Synthesis of theoretical data. Ecological Sciences, 2(35), 37–44. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2021.eco.2-35.6
Strokal, V. P., & Kovpak, A. V. (2021). Ecological status of natural waters in the Upper Dnipro and Desna sub-basins: Water quality indicators and possible causes of deterioration. Biological Systems: Theory and Innovation, 12(2), 24–40. https://doi.org/10.31548/biologiya2021.02.003
State Agency of Water Resources of Ukraine. (2024). Monitoring and environmental assessment of water resources of Ukraine. Retrieved from https://monitoring.davr.gov.ua/ (accessed on March 10, 2024)
Borys Sreznevskyi Central Geophysical Observatory. (2024). State of pollution of surface waters of Ukraine. Retrieved from http://cgo-sreznevskyi.kyiv.ua/ (accessed on March 10, 2024)
World Bank, Government of Ukraine, European Union, & United Nations. (2024). Ukraine Third Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA3). Retrieved from http://documents.worldbank.org/curated/en/099021324115085807
State Agency of Water Resources of Ukraine. (2024). Dnipro River Basin Management Plan for 2025-2030. Kyiv, Ukraine. Retrieved from https://davr.gov.ua/fls18/PURBDnipro7_ukr.pdf [in Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Олена Жукова, Ірина Кордуба, Ігор Прокопенко, Павло Старжинський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 70 років після смерті останнього співавтора з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
